В маленькій сільській школі на Київщині, учасника програми «Успішна людина», по справжньому затишно, навчаються біля 80 учнів - у вчителів з учнями встановлений дружній, партнерській контакт, може саме тому тут навчаються обдаровані діти, які не тільки добре вчаться, але й співають, укладають вірші, мають спортивні досягнення.

 В п’ятому класі, де навчаються наш дівчата як раз йшов урок поетики, і вірш від нашої відмінниці, гордісті школи – Анастасії Бровко:

 В гаю чути: тьох-тьох –тьох

Чуємо з тобою вдвох

Це соловійко щебетає,

Весну, так він зустрічає,

Хоче теплих днів,

Цілий день я б чути міг,

Голос в нього – причудовий,

Різнобарвний, кольоровий

Аж серце мені зігріває,

Але вітер заважає

Чуть мелодію солов’я…

 Настя Бровко є Президентом школи, прекрасно співає, здобула перемогу у співочому конкурсі «Золоте лелеченя», декілька років займається плаванням, займає призові місця у змаганнях. Полюбляє тварин - дома в неї є і собака Чаккі, попуги, хомяки, але мріє вона про собаку породи «хаски» - на це й збирає стипендіальні гроші. Настя складає вірші, присвячує своїм рідним – матусі, бабусі, за якою дуже сумує і мріє поїхати влітку в гості.

 Юлія Шевченко теж більш за все любить співи, займається вокалом,  мріє стати актрисою та певицею, вільний від навчання час – допомогає матусі по господарству, читає свою улюблену Поліанну, слухає музику та співає.  Має кицю Лілю, яка нещодавно привела котят. Любить спортивні ігри, навіть записалася у секцію з футболу.

 У хлопців вже закінчилися заняття – про них розповідала класний керівник та директор  школи. «Хлопці навчаються в одному класі і настількі різні по свому темпераменту – Володя Бровко дуже активний, лідер класу, йому цікаво майже все на світі, спортивний, захоплюється футболом і, навіть з задоволенням відвідує шкільний рукодільний  гурток «Майстерня чудес» де вишиває та робить бісерні вироби. Полюбляє читати книжки – найулюбленіші - енциклопедії, з майбутньої професією ще не визначився – який час мріяв стати футболістом, потім вчителем, а сьогодні мріє стати Президентом, навіть стипендію думає витратити на якусь благодійність. Віталік Нуждін, навпаки – спокійний, романтичний, захоплюється музикою – грає на флейті, третій рік займається бальними танцями, має дуже добру пам'ять – твори свого улюбленого автора Всеволода Нестайка знає майже напамять.

 Поспілкувавшись з такими розумними, вдувмливими  дітьми маємо надію, що майбутнє України в надійних руках!